Сукачівське НВО "ЗОШ І-ІІІ ст. - дитячий садок"

Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [2]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мої статті

МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ ЩОДО УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ ЗА НОВИМ «БУКВАРЕМ»

МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ ЩОДО УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ ЗА НОВИМ «БУКВАРЕМ»

(Автори М.С.Вашуленко, О.В.Вашуленко)

 

Микола ВАШУЛЕНКО, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України;

Оксана ВАШУЛЕНКО, науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України


З 1 вересня 2012 року набув чинності новий Дер­жавний стандарт початкової загальної освіти [10], який реалізовано у нових навчальних програмах для 1—4-х класів [7]. Ці програми орієнтують на формування в молодших школярів ключових і предметних компетентностей. Формування їх здійснюється шляхом реалізації змісту навчальних предметів, передбачених типовим навчальним планом для початкової школи. Так, у процесі початкового навчання української мови формуються комунікативна (мовленнєва і мовна), соціокультурна компетентності та компетентність уміння вчитися.

Навчання грамоти — складова освітньої галузі «Мови і літератури», що являє собою комплексний підготовчий етап до вивчення української мови. Відпо­відно, й процес навчання грамоти передбачає досягнення комплексної мети — формування мовленнєвої, мовної, соціокультурної компетентностей і компетентності уміння вчитися.

Мовленнєва компетентність, яка є основою шкільної мовної освіти, виявляється у здатності сприймати, ро­зуміти і відтворювати сприйняту (на слух чи під час чи­тання) інформацію, висловлювати в усній чи письмовій формі свої думки, обґрунтовувати їх [8]. Тому уроки навчання грамоти слід підпорядковувати розвитку й удосконаленню у першокласників насамперед усних видів мовленнєвої діяльності, якими вони вже част­ково оволоділи в дошкільному віці, а саме: слухання, розуміння і відтворення сприйнятої на слух інформації, діалогічного й монологічного мовлення. Паралельно першокласники оволодівають початковими уміннями, що пов'язані з усним і писемним мовленням, — чи­танням уголос і мовчки — та письмом — початковими графічними навичками письма.

Мовна компетентність молодшого школяра виявляється у здатності використовувати знання про мовні одиниці та явища в процесі усного і писемного мовлення [8].

Сама природа процесу опанування грамоти пов'язана насамперед із такими розділами науки про мову, як фонетика і графіка. Тож учні 1-го класу за­своюють на практичному рівні такі мовні одиниці, як звуки (голосні й приголосні, тверді та м'які), букви, склади, наголос. Свідоме засвоєння учнями фоне­тичної й графічної мовних систем у їх взаємозв'язку є науковою, лінгвістичною основою цього процесу. Паралельно першокласники отримують елементарні підомості й формують практичні вміння, пов'язані зі словом і реченням — наступними рівневими одини­цями мовної системи.

Соціокультурна компетентність охоплює загально­культурний розвиток молодших школярів, адаптацію їх до життя в соціальному середовищі, громадянське, патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання.

З перших уроків навчання грамоти у першоклас­ників формується ключова компетентність — уміння вчитися, яка виявляється в оволодінні молодшими школярами загальнонавчальними вміннями і нави­чками, до складу яких входять навчально-організаційні та загальномовленнєві вміння і навички, загально-пізнавальні та контрольно-оцінні вміння, здатність організовувати свою навчальну діяльність, а також у сформованості почуття відповідальності за вико­нуване завдання, готовності самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріа­лом, наявності власної думки з приводу обговорюваних питань та ін. Пропонований зміст загальнонавчальних умінь і навичок та його розподіл по класах відображено у першому розділі програми.

Зауважимо, що успішність формування зазначених компетентностей у процесі навчання грамоти залежить передусім від методики подачі навчального матеріалу. Відомо, що процес навчання грамоти забезпечує під­ручник «Буквар». Це перший підручник, з яким пра­цює дитина, прийшовши до школи, перша сходинка до вивчення української мови і літературного читання в початковій школі. А це означає, що саме цей підруч­ник, а отже, і навчальний предмет «Навчання грамоти» першими мають почати реалізовувати нормативні ви­моги Державного стандарту початкової загальної освіти і базової навчальної програми.

Коротко охарактеризуємо загальні особливості ново­го «Букваря» (Вашуленко М.С., Вашуленко О.В. Буквар: Підруч. для 1 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К: Освіта, 2012), ознайомимо з його структурою, розкриємо особ­ливості роботи за новим підручником.

«Буквар» значною мірою орієнтований на дітей, які тільки починають учитися читати, що проявляється в доборі та розташуванні матеріалу, зокрема й у по­рядку вивчення букв. Однак за сучасних умов, коли часто в одному класі навчаються діти з різними рівнями дошкільної підготовки, залишається актуальною про­блема здійснення диференційованого підходу до учнів. Тому «Буквар» створює умови, по-перше, для успіш­ного зростання учнів, які мають різні рівні дошкільної читацької підготовки, а по-друге, для організації на уроці диференційованої роботи з різними групами учнів. Багато компонентів сторінок підручника, навіть такі як стовпчики складів, передбачають активне за­лучення до роботи читаючих школярів. Це забезпечу­ється наявністю спеціальних завдань. Так, один і той самий набір складів першокласники опрацьовують із різними установками: одні під керівництвом учителя освоюють механізм читання, а інші читають ці склади самостійно, утворюють із них слова тощо.

Оскільки «Буквар» є першою навчальною книгою, в ньому запропоновано систему завдань (у графічній, а пізніше в словесній формі), яка послідовно вчить шестирічного першокласника працювати з першим підручником, формує ключову компетентність уміння вчитися. Поступово засвоюючи систему умовних по­значень, дитина набуває перший досвід самостійної роботи з навчальною книгою. З часом учень зрозуміє, що в «Букварі» є не тільки малюнки, які можна роз­глядати, слова, речення, тексти, які потрібно читати, — в ньому є ще й завдання, які треба виконувати.

Теоретичною основою навчання грамоти є традицій­ний звуковий аналітико-синтетичний принцип в його су­часній інтерпретації. У навчальному процесі цей прин­цип реалізується через графічну дію, яка має складну фонемно-буквену природу і реалізується через звуко­вий аналіз вимовлюваних і сприйнятих на слух слів; перекодування їх звукової форми в графічну (в процесі письма) і навпаки (у процесі читання), а також розу­міння значення відтворених мовних одиниць — слів, сполучень слів, речень і тексту. Оволодіння графічною дією у процесі навчання грамоти — найважливіше за­вдання навчання першокласників, оскільки на основі цієї дії в учнів формуються навички читання і письма, без яких неможливе подальше повноцінне навчання.

Основним методом, за яким сучасні шестирічні першокласники опановують грамоту, є звуковий аналі­тико-синтетичний. Провідний принцип цього методу — «від звука до букви». Реалізація зазначеного прин­ципу досягається наявністю в підручнику добукварного, букварного і післябукварного періодів, які реалізують відповідні програмові вимоги.

На добукварний період (підготовчий) у «Букварі» відведено сторінки 3—21, які опрацьовуються про­тягом 14 уроків.

У добукварний період навчання грамоти ставляться такі завдання:

   розвивати усне мовлення першокласників (умін­ня слухати й розуміти усне мовлення, говорити);

   сформувати початкові уявлення про речення, слово, звуки мовлення, голосні й приголосні звуки, тверді та м'які приголосні, склад, наголос;

   навчити дітей виокремлювати речення з мовного потоку, аналізувати їх за кількістю слів та будувати графічні моделі речень;

   аналізувати слова за їх звуковою та складовою будовою — створювати звуко-складові моделі слів;

   добирати речення і слова, які б відповідали за­даним моделям.

Зазначимо, що добукварний період необхідний і для успішної адаптації дітей до школи. Саме підготовчий період забезпечує реалізацію принципу наступності: допомагає першокласнику безболісно перейти від до­шкільного дитинства (ігрової діяльності) до діяльності нового виду і форми — навчальної.

Навчання в добукварний період слід організовувати так, щоб діти сприймали його як своєрідну гру, не перевтомлювалися, щоб воно не викликало негатив­них емоцій. Уся навчально-виховна робота з рідної мови з першокласниками має грунтуватися на прин­ципі «гра — навчання, гра — виховання», оскільки в цьому віці гра для дітей — серйозна діяльність. У цей період учитель має можливість здійснити діагностику дошкільної мовної підготовки та розвитку усного мовлення дітей, познайомити їх зі школою, правилами поведінки в школі тощо.

Відповідно до завдань добукварного періоду у «Букварі» дібрано матеріал, призначений для роботи над зв'язним мовленням, реченням, словом, його складовою і звуковою будовою.

Об'єктом вивчення на початку добукварного пе­ріоду є слово (с. 6—9). За допомогою слова, кількох слів можна висловити думку про когось або про щось. Першокласники вчаться складати речення, виділяти слово з мовного потоку, ознайомлюються зі способом умовного позначення слова, речення.

Наступний етап — ознайомлення з номінативним значенням слова: діти називають предмети (с. 10—11), ознаки (с. 12), дії (с. 13) чи пов'язують слова в реченні.

Кольорові предметні малюнки у «Букварі» дають можливість навчати дітей аналізувати предмети за формою, розміром, кольором, добирати до них слова-ознаки, складати речення і коротенькі описи.

На багатьох розворотах «Букваря» подається матері­ал для словниково-логічних вправ. Так, у добукварній частині вчитель має змогу дати учням уявлення про такі родові назви: іграшки (с. 18), шкільні меблі (с. 8), овочі та фрукти (с. 10—11), свійські тварини (с. 14), мешканці лісу (с. 15) тощо. Перелічені родові назви дають учителеві можливість вийти за межі видових назв предметів, зображених на сторінках «Букваря», доповнити їх іншими предметними малюнками, те­матичними таблицями, натуральними предметами.

За сюжетними малюнками учні складають окремі речення, які можна поєднувати у невеликі зв'язні розповіді. Ширші можливості для розвитку в дітей зв'язного мовлення дають ілюстрації до казок та серії сюжетних малюнків (наприклад на с. 8, 9, 21).

Далі навчаємо першокласників поділяти слова на склади і будувати складові моделі (с. 14—16).

Одночасно з поділом слів на склади ознайомлю­ємо дітей із наголосом. Наголошений склад з-поміж ненаголошених виділяється силою наголосу. Тому, щоб наголошений склад краще було чути на фоні не­наголошених, треба вимовляти слово природно, виді­ляючи голосом наголошений склад, і в жодному разі не «розтягувати» склади.

Школярів навчають визначати в словах наголос, виділяючи наголошений звук (склад) не тільки си­лою голосу, а й висотою тону. Наголошений склад досить виразно виділяється з-поміж ненаголошених, якщо слово вимовити з питальною інтонацією. (Ме­тодику навчання першокласників визначати в словах наголос детально розкрито в посібнику для вчителя М.С.Вашуленка «Навчання грамоти в 1 класі» (К.: Освіта, 2012).


Перед тим як ознайомлювати учнів з предметом власне читання — з буквами, треба ввести їх у світ звукової матерії живої мови. Вони мають навчитися слухати звукове мовлення, чути в ньому не тільки окремі речення, слова, а й звуки, з яких складаються ці слова, впізнавати на слух окремі звуки в інших словах, правильно вимовляти почуті звуки, виділяти їх зі слів у різних позиціях — на початку, в середині і в кінці сло­ва — тобто здійснювати елементарний звуковий аналіз мовлених слів. Цей аналіз полягає в умінні послідовно назвати в почутих спочатку коротких односкладових словах (сад, рак, ліс), пізніше у двоскладових (мама, тато, літо) ланцюжок звуків. Опанувавши це вміння, дитина пізніше, під час графічного відтворення слова (письма), не пропустить у ньому жодного звука, позна­чаючи їх відповідними буквами. А в процесі читання кожен звук, позначений графічно, буквою, вона буде вимовляти в комплексі, синтезуючи, поєднуючи їх у склади, відповідно до правил, встановлених у мові. Звідси і метод навчання грамоти — звуковий аналітико-синтетичний.

Отже, наступний етап — звуковий аналіз слів. За­уважимо, що до повного звукового аналізу слів можна переходити тільки після того, як у дітей будуть ви­роблені свідомі уявлення про голосні та приголосні звуки, тверді й м'які приголосні.

Звуковий аналіз слів починається з часткового: виокремлюються голосні й приголосні звуки, які сто­ять на початку та в кінці слів. Для повного звукового аналізу слів спочатку добирають прості, здебільшого звуконаслідувальні слова, які складаються з двох звуків {ау, уа, ох, ах, он). Високий ступінь автоном­ності окремих звуків у цих словах-складах дає змогу сприймати їх на слух, відчувати артикуляційно, легко виокремлювати. Учителеві слід мати на увазі, що найбільші труднощі під час звукового аналізу викли­кають склади типу «приголосний + голосний» (злиття приголосного з голосним). Складність під час аналізу злиття приголосного з голосним пояснюється високою мірою щільності артикуляції двох звуків: у вимовлянні приголосного вже закладено артикуляцію наступного голосного. Це яскраво можна спостерігати, вимовля­ючи різні склади: на, но, ну, ні, не. Положення губів, що приготувалися вимовляти один і той самий звук [н] у цих складах, різне.

Незважаючи на складність аналітичних вправ зі злиттям «приголосний + голосний», цим аналізом учні повинні оволодіти до ознайомлення з буквами. Перш ніж навчитися читати склади типу ма, но, сі, учень повинен уміти аналізувати їх на слух, називати звуки, які в них вимовляються. Розпочинати таку роботу до­цільно на основі зіставлення приголосного і голосного з відповідними оберненими звукосполученнями: ам і ма, он і но, ун і ну тощо. Діти на слух порівнюють такі пари звукосполучень, встановлюють місце голосного і приголосного звуків у них, складають їх моделі: ЕЗ 53.

Від повного аналізу двофонемних складів учні переходять до аналізу трифонемних слів типу ура, оса, око, в яких приголосний звук стоїть у позиції між голосними. Після цього аналізуються слова типу мак, сон, ліс, лось, які структурно можна розглядати як «злиття + приголосний». Далі слід переходити до аналізу двоскладових слів, що являють собою два злиття: мама, липа, лосі.

Завершуючи добукварний період навчання грамоти, першокласник:

  має уявлення про номінативну роль слова; роз­різняє назви істот і неживих предметів; розпізнає слова — назви ознак, дій, ставить до них питання; позначає слова умовними значками;

  виокремлює речення з мовного потоку; аналізує їх за кількістю слів;

  будує графічні схеми речень;

  складає речення за поданою графічною схемою;

  вимовляє слова по складах;

• визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

• має уявлення про мовні й немовні звуки;

  розрізняє голосні й приголосні звуки, тверді та м'які приголосні; умовно позначає їх на письмі;

  виконує звуковий аналіз простих за будовою слів; будує їх звукові схеми, використовуючи умовні позначення звуків.

Перелічені вміння, набуті учнями в добукварний період навчання грамоти, вдосконалюються протягом букварного періоду, вони є надійною основою для фор­мування у першокласників навичок читання й письма.

Протягом букварного періоду першокласники оволо­дівають початковими вміннями читати за «Букварем». Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.

Завдання букварного періоду: забезпечити загальний розвиток дитини, її емоційної та почуттєвої сфери; створити передумови для засвоєння способів позна­чення фонем буквами; формувати навички читання; виховувати почуття любові до рідного слова, своєї мови, культури, до рідного краю. А також зберегти і постійно підтримувати бажання вчитися в усіх учнів.

Для розв'язання цих завдань у «Букварі» подано такі тексти і систему вправ, які стимулюють дітей до пошуку та відкриттів, підтримують постійний інте­рес до навчання. Ігрові та цікаві вправи, які вписані в різні комунікативно-мовні ситуації, підібрано від­повідно до рівня розвитку пізнавальних інтересів, вікових, фізіологічних і психологічних особливостей шестирічних учнів.

Методологічною основою нового «Букваря» є системно-діяльнісний підхід. Це виявляється в тому, що у підручнику з навчання грамоти запропоновано систему, завдань, спрямовану на залучення дітей до діяльності. А це дає можливість вибудовувати навчальний процес як двосторонній: навчання як засіб формування ком­петентностей і особистісних якостей дитини; навчання як мета — набуття знань відповідно до державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів (сформованість компетентностей). Особливу увагу в «Букварі» приділено формуванню духовно-моральних цінностей, ознайомленню з традиціями і звичаями українського народу. Підручник містить завдання для самостійної, парної та групової роботи.

     Букварному періоду в «Букварі» відведено сторін­ки 22—141, робота над якими здійснюється протягом 76 уроків.

Методика формування в першокласників початко­вих умінь і навичок читання передбачає, що одиницею читання на початкових етапах оволодіння навичкою не завжди буде цілісний склад як артикуляційно-вимовна одиниця, а і його частини:

·         буква на позначення складу з одного голосного звука (око, Іра);

·         злиття приголосного (твердого або м'якого) з голосним, що може збігатися зі складом (мама, Ніна) або складати його частину (рак, крупа).

Решта букв у структурі складу на позначення при­голосних звуків, що стоять за межами злиття, приєдну­ються до нього. Спосіб читання слова за ним методом можна зобразити так: су-м-ка, Ми-ко-л-ка, ви-с-та-ва.

Таким чином, на початкових етапах навчання гра­моти діти читають не по складах, а по роздроблених одиницях читання, основою яких є злиття пг, п'г. Первинне читання слів не по складах, а по названих одиницях читання повністю відповідає природному вимовлянню слова в повільному темпі. У цьому легко переконатися, вимовляючи слова, різні за структу­рою. Спосіб уповільненого вимовляння, як бачимо, збігається із пропонованим методичним прийомом прочитування слів: к-ра-н, т-ра-к-тор.

Причому, як свідчить багаторічний досвід, такий спосіб первинного читання слова не позначається на розумінні його значення. Слово фонетично не роз­сипається на розрізнені звуки, як при побуквеному читанні (порівняйте: л, о, ж, к, а), а зберігає до певної міри своє звукове оформлення. Як показала практика навчання дітей шестирічного віку, ці інтер­вали відчутні тільки під час первинного читання слів, а згодом вони поступово скорочуються, так, що учні непомітно переходять до читання по складах та цілими словами. Тому пропонований алгоритм читання най­активніше використовується на перших етапах буквар­ного періоду, а пізніше до нього вдаються переважно в роботі зі слабшими учнями та під час читання слів ускладненої структури.

Навчання першокласників читати є одним із го­ловних завдань, які ставляться у період опанування грамоти. Разом з умінням писати воно складає основу власне грамоти і грамотності. Якщо грамотне письмо забезпечується аналітичними діями (для правильного графічного відтворення почутого слова треба в роз­горнутій або згорнутій формі здійснити його звуковий аналіз), в основі читання лежать синтетичні звукові дії, опосередковані буквами. За визначенням відомого пси­холога Д.Ельконіна, читання є «процесом відтворення звукової форми слів за їх графічними (буквеними) моделями» [9].

Як бачимо з наведеного визначення, дитині, яка опановує вміння читати, доводиться виконувати розу­мові дії зі звуковою сферою мови — зливати в звукові комплекси (спочатку в склади, а потім і в слова) окремі звуки, позначені на письмі буквами. Тому вчитель повинен приділяти рівнозначну увагу вправлянню у звуковому аналізі й звуковому синтезі. З огляду на зазначене основою початкового вміння читати в 1-му класі мають стати синтетичні звукові вправи.

 «Буквар» пропонує достатню кількість синте­тичних вправ, завдань, зокрема в цікавій, логічно навантаженій формі, які слугують підготовкою до свідомого читання учнями слів, словосполу­чень, речень, текстів спочатку складами, з по­ступовим переходом до читання цілими словами. Уже на початку букварного періоду учням до­водиться паралельно, впереміжку читати склади і слова з твердими і м'якими приголосними звуками, що сприяє саме усвідомленому і злитому прочитуван­ню вперше незнайомих до цього, але зрозумілих слів.
Категорія: Мої статті | Додав: tata (29.09.2013)
Переглядів: 9153 | Коментарі: 7 | Рейтинг: 4.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz