 
Сценарій свята присвячений Дню народження Лесі Українки
Підготувала вчитель української мови та літератури Коноваленко К.В.
В святково прибраному залі встановлено портрет Лесі Українки, колиска, стіни прикрашені вишитими рушниками та квітами. Лунають звуки сопілки.
Ведуча:
В зимовий день, у люблячій сім’ї
Дівча маленьке народилось.
Як зірочка в нічній імлі
Її усмішка мамі заіскрилась.
Дитину мати обняла,
Ларисою назвала.
Про долю доні мріяла,
Та колискову заспівала.
(Лунає «Колискова» у виконанні Ніни Матвієнко на слова Лесі Українки.)
Літа ішли, минали роки.
Дівча росло, закохане у світ.
Дерева, квіти, небо, ниви.
Усе чарує наче саду цвіт.
Вона з дитинства казку полюбила
І бачила її по всій порі.
Зима - чаклунка сніг стелила,
Ховала трави, квіти у дворі.
Весна у гай дітей скликає,
В танок русалок водить при воді.
Лісовичок гриби і ягоди ховає
Та пташенят рятує від біди.
Вірші її, як музика,слова-що квіти
В вінок із мрій чарівних заплітала.
Усе яскраво так і гарно уявляла
Що трохи Мавкою сама не стала.
Ведуча:
Сьогодні ми з вами познайомимося з творами відомої Української поетеси Лариси Косач, яку ми з вами знаємо як Лесю Українку. Вона народилася 25 лютого 1871 року. Лариса росла розумною та кмітливю дівчинкою. В 4 роки вже вміла читати, а в 5 років грати на фортепіано.Перші свої вірші вона написала ще в 9 років.
Через усе своє життя вона пронесла любов до України, до української мови, до природи, до дітей.
Сценка.
Зеленим лісом мати веде за руку Лесю. На голівці у неї вінок із синіх волошок. Дівчинка дає мамі аркуш з віршами.
Мати: Моя донечко, які гарні вірші!
Леся: Мамо, підкажи, який псевдонім мені краще обрати?Адже ти письменниця, усе знаєш.
Мати: Ларисо, ми всі звикли ласкаво називати тебе Лесею.
Леся: Так, мамо.
Мати : А чудові вірші твої написані українською мовою. Тож добре буде — Леся Українка.
Леся: Як гарно тут, як багато дерев! Жаль, що тільки самі дерева, а нема нікого живого.
Мати: Ні , доня, дерева живі. Та й у лісі не самі дерева,— (таємничим голосом мовила ненька).— Тут можна зустріти і лісовика, і мавку.
Леся: Про лісовиків я вже чула. А хто така мавка?
Мати: Мавка, це дівчина-лісовичка незвичайної краси. Вона має великі гарні очі, довгі розпущені коси, легку зелену сукню. Люблять мавки гойдатися на вітах берези...
Ведуча: У місячні ночі, коли ліс, що підходив до їхнього саду, сповнювався солов'їними співами, Леся не могла заснути. Вона тихо викрадалася з дому, бігла до знайомої берези й дивилась, чи на її довгих вітах не гойдається мавка...."
Ведуча:
Леся Українка дуже любила дітей і створила для них збірку віршів «В дитячому крузі». Послухайте ці вірші у виконанні
учнів 5 класу.
Зі збірки поезій "В дитячому крузі"
( На екрані, за спинами читачів віршів, демонструється слайдшоу до збірки « У дитячому колі».)
"В тридев’ятім славнім царстві,
де колись був цар Горох,
є тепер на господарстві
мудрий пан, вельможний Ох..."
Казка Лесі Українки: "З казочки дядька Лева" (Уривок з драми-казки «Лісова пісня»). Збірка поезій "В дитячому крузі"
"Якби нам хата тепла та люди добрі,
казали б ми казку,
баяли байку
до самого світу..."
"Тішся, дитино, поки ще маленька" - вірш Лесі Українки зі збірки "В дитячому крузі"
"Тішся, дитино, поки ще маленька,
Ти ж бо живеш навесні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні..."
Леся Українка - вірш "Співець", збірка "В дитячому крузі".
"Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Пісні голосні;
Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса..."
Вірш "Мамо, іде вже зима". Леся Українка - збірка "В дитячому крузі"
"Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?" —
В неньки спитала дитина..."
Вірш Лесі Українки "Літо краснеє минуло" - збірка "В дитячому крузі"
"Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна... шкода волі!
Діти нудяться в хатині,
Нудять, нарікають.."
Вірш "Вишеньки" - зі збірки Лесі Українки "В дитячому крузі"
"Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким..."
"На зеленому горбочку", "Мені снились білі лелії" - зі збірки Лесі Українки "В дитячому крузі"
"На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати..."
"Конвалія" (уривок) - зі збірки Лесі Українки "В дитячому крузі"
"Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким..."
"У маленькій хатинці, у тихім куточку" (Уривок з поеми «Місячна легенда») - Леся Українка
"У маленькій хатинці, у тихім куточку
Мати спить і дитина маленька.
У віконце одчинене линуть з садочку
Урочисті пісні соловейка."
Леся Українка. "Вечірня година" (коханій мамі) - зі збірки "В дитячому крузі"
"Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Усе заснуло, заснуло й горе..."
Леся Українка. "Пісня" (уривок), "Барвіночку мій хрещатий" (уривок з поеми "Русалка").
"Барвіночку мій хрещатий,
Зелений, дрібний,
Ой, я ж тебе викохала,
Хороший, рясний!.."
Леся Українка, "Пісенька весняної води", "Уже весняне сонце припікає" (Уривки з драми-казки «Лісова пісня»)
"Вже й сон-трава перецвітати стала.
От-от зозулька маслечко сколотить,
в червоні черевички убереться
і людям одмірятиме літа..."
Ведуча:
Вірші Лесі Українки ліричні, мелодійні ,тому не дивно, що на деякі її твори було покладено музику та створено чудові пісні. Послухайте пісню «Вечірня година» на слова Лесі Українки у виконанні дитячого ансамблю «Дударики» з міста Львова.( Демонстрація запису відео).
Ведуча:
Леся малою дуже любила плести віночки з квітів. Давайте і ми сплетемо вінок пам’яті Лесі Українці.
- Я вплету до віночка ромашки — символ миру і кохання. Це улюблені квіти Лесі.
- Я хочу вплести барвінок - символ життя, пам'яті і вдячності.
- А я безсмертник вплету. Він тому так і називається, що людям здоров'я дарує. Це — символ безсмертя.
- Я вплету у віночок волошки — символ вірності й постійності. Ще їх вважають царськими квітами.
- А я хочу вплести до Лесиного віночка калину. Калина — символ краси, вроди і мужності.
- Я любисток вплету — символ любові, відданості.
- Я вплету конвалії. У нашому фольклорі ці квіти порівнюють із перлинами щасливого сміху лісової Мавки.
- Мак — символ печалі й туги. Ми сумуємо за тобою, Лесю, тому вплітаємо мак у віночок.
- Незабудки — квіти постійності й вірності. Ми тебе ніколи не забудемо, Лесю.
- Польові дзвіночки – символізують щире серце та вдячність.
- Соняшник теж вплету до віночка – він символізує собою Сонце, ще він є символом відданості та вірності.
- Мальва – це символ мудрості, вірності, надії, любові.Я також вплету його у вінок.
- А я додам чорнобривці. Вони уособлюють дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю.
- Ще треба додати м`яту. Це давній оберіг малої дитини , її здоров`я.
Ведуча:
Сьогодні ми відзначаємо 150 річницю з дня народження Лесі Українки
Наш народ цінує та пам'ятає її твори, бо вони були написані з любов'ю. Любові до української мови, любові до українського народу.
Отож і ви любіть та шануйте рідну мову, свою Батьківщину та вивчайте твори видатної Лесі Українки.
Українці веселі та завзяті люди, тому і наше свято ми закінчуємо веселим українським танком.
( учениці виконують веселий український танок).
|